Портрет. Спогади прото╕╓рея Васил╕я Мултиха
На долю отця Васил╕я випало багато: в╕йна, окупац╕я, ув’язнення, смерть улюблено╖ дочки. З╕ смиренням в╕н приймав ц╕ випробування, оск╕льки все - в╕д Господа. Так, земля мовчки прийма╓ в себе дощ ╕ сонячний пром╕нь, поп╕л ╕ сльози. ╥╖ топчуть ногами й наносять численн╕ рани. Але в╕д цього вона ста╓ лише родюч╕шою.
Отець Васил╕й у сво╖ в╕с╕мдесят чотири роки уже прин╕с пл╕д. На церковному двор╕ села Усатового б╕ля Одеси сто╖ть храм, г╕дний прикрасити будь-яке м╕сто; правнуки зак╕нчують школу ╕ от-от почнуть самост╕йне життя. Йому ╓ що згадати. Але найстрашн╕ше, що закарбувалося у пам’ят╕ ╕ що хот╕лося б забути – це в╕йна...
Хронометраж: 15' 19"
Чтобы смотреть видео, вам нужно обновить Flash Player
Хронометраж: 15' 19"
Поставте свою оценку этому проекту:
(1)
(2)
(3)
(4)
(5)
Голосовать можно только один раз.
|
| Результат оценки проекта: |
| Голосов: | 0 |
| Рейтинг: | 0.0 |
|