Цей фільм - про музей імені Гончара, що є Центром народної культури. Речі, що тут виставлені, можна одягнуть, піти колядувати. Навіть можна взяти тарілку і поїсти з неї борщу. Ці предмети були в нього у вжитку. Ці експонати знімалися з людей, бралися на кухні. Ці речі живуть сьогодні разом з нами – це не вчорашній день. Адже дух український – він не тільки в речах, а й у побуті, обрядах, у святі.

Частина перша.

Цей фільм - про музей імені Гончара, що є Центром народної культури. Речі, що тут виставлені, можна одягнуть, піти колядувати. Навіть можна взятитарілку і поїсти з неї борщу. Ці предмети були в нього у вжитку. Ці експонати знімалися з людей, бралися на кухні. Ці речі живуть сьогодні разом з нами – це не вчорашній день. Адже дух український – він не тільки в речах, а й у побуті, обрядах, у святі.

Частина друга.

Програма присвячена виходу першої платівки легендарного гурту «Бітлз».
Гості студії справжній шанувальник «Ліверпульської четвірки» Вадим Легкоконець та музикант гурту «Сад» Андрій Дроздов розмірковували про феномен «бітломанії».

Вашій увазі – історія про борульки та неслухняне порося у програмі «Добре слово» та вечір загадок з бабусею Федорою та звірятками «Шишкиного Лісу».

Вашій увазі – історія про таємничий маяк у програмі «Добре слово» та про дружбу з принцами – у програмі «Шишкин Ліс».

Его называли украинскими Чаплином, Фернанделем и Габенком. Но он был особенным, ни на кого не похожим.

Величайший актер, клоун, пересмешник, человек-театр. Он веселил мир на сцене театра, в кино и жизни, нес людям радость и улыбку, хоть личная жизнь его было трагичной.

Николай Яковченко в фильме "Жил-Был клоун, или Печальная история человека, смешившего мир".
 

Щасливий той, хто має матір. Безкінечно щасливий той, хто знає Матір Божу. Цей фільм про історію чудотворного образу, про Почаївську ікону Божої Матері, яка і зараз кожного ранку опускається для прочан Лаври.

Важко знайти в історії України сторінку яскравішу і прикметнішу від тієї, що вписана славним січовим військом. А чи хотіли б ви дізнатися більше про козаків, їх норов, звичаї, побут, забави? Про їхню відвагу у боях та військову хитрість, про прагнення свободи, адже ліпше люта смерть, аніж ганебне рабство, про музичну й пісенну творчість козаків та віру, яку вони берегли так же старанно, як і свободу... Усе це – у фільмі.

Цей фільм ніби переносить глядача у Ялту. У місто, яке стало майже рідним Антону Павловичу. Чехов добре знав ялтинські тумани, вологий вітер, несподіваний сніг. Тут він підготував до друку зібрання своїх творів і дописав "Вишневий сад". Тут, ще молодим, придумав назву для свого оповідання «Скучна історія». У його власній ялтинській історії була самотність, творчість і чекання.

У липні 1937 року народний комісаріат СРСР видав оперативний наказ № 00447. Саме через нього тридцять сьомий рік увійшов в історію як час найкривавіших репресій.

Чому ж власний народ став для більшовиків найзапеклішим ворогом і чому головним героєм міфу про антирадянський заколот став київський митрополит?

Про це дивіться у фільмі «Я прийняв рішимість»… Митрополит Костянтин (Дьяков).

Цей фільм – про Київ, місто, що вільно розкинулося на правому і лівому берегах Дніпра, у якому, як ніде в Україні, виростають численні нові будинки, але й не забуті й традиції, що сягають сивої давнини.

Київ – безмежний. Знайомство з ним може принести безліч приємних і цікавих вражень. І кожному, хто хоче познайомитися з ним ближче, Київ готовий відкрити своє серце…

Цей фільм дає можливість зануритися у  життя відомого композитора, побувати в музеї Петра Чайковського та Надії фон Мекк в Браїлові, де він відпочивав і працював.

Цей фільм дає можливість зануритися у  життя відомого композитора, побувати в музеї Петра Чайковського та Надії фон Мекк в Браїлові, де він відпочивав і працював.

Ніколи так багато він не думав про Вітчизну, як вдалині від неї, і ніколи не був настільки пов'язаний із нею, як живучи в чужій країні. Ось чому із дванадцяти років, проведених за кордоном, близько восьми Микола Васильович Гоголь прожив саме в Італії. Власного дому він ніколи не мав: готелі, наймані квартири, проживання у друзів та знайомих. Навіть до рідного маєтку навідувався нечасто. Рим став для письменника, за його власним зізнанням, «другою домівкою», «вічною адресою», «притулком бентежної душі», яка заспокоювалася тільки під його святим покровом.

Джерело поблизу селища Павлівка Луганської області відоме своїми цілющими властивостями ще з кінця XVIII століття. Сьогодні урочище, де знаходиться водоймище, – шановане в народі місце. З недавнього часу сюди приїжджають не лише для того, щоб спробувати джерельної води та помилуватися краєвидами, але й щоб помолитися у новозведеному храмі.

Блаженніший Митрополит Володимир зустрівся з колективом Прес-служби Української Православної Церкви з нагоди виходу 100-го номера «Вісника Прес-служби УПЦ».

На минулому тижні вийшов ювілейний – сто п’ятдесятий – випуск нашої телепрограми з часу відновлення її виходу в ефір взимку 2007 року. Завдяки творчому колективу «Світу Православія» глядачі наприкінці кожного тижня можуть бути в курсі найсвіжіших подій з життя Православної Церкви в Україні та за її межами, дізнатися про знамениті або майже невідомі храми та монастирі, послухати пастирські настанови Предстоятеля Української Православної Церкви.

У серпні 2007 року серед пам’яток української культури обрали «сім чудес України». Софійський собор до цього переліку увійшов останньої миті, але урочисте оголошення результатів голосування відбулося саме на території Софії Київської. Пригадати історію храму нам сьогодні допомогли пані Надія Нікітенко – головний спеціаліст заповідника «Софія Київська» та фахівець з графіті В’ячеслав Корнієнко.

28 жовтня 1989 року Верховна Рада України ухвалила закон про статус української мови. Сьогодні виповнюється рівно 20 років, відколи мова Шевченка і Франка набула в Україні державного статусу. Тож, яке місце мова посідає в нашому житті? Гості студії академік Національної академії наук України Григорій Півторак та Олексій Михалюк, режисер телевізійного дубляжу.