Относительно недавно в Украине стартовала реформа образования, которая предусматривает разные формы обучения. В частности закон о новой украинской школе предусматривает возможность домашнего обучения.

О том, что на самом деле скрывается под названием «домашнее обучение», нам расскажут в новой программе проекта «14+» - «Хоумскулинг».

Не пропустите, в субботу, 16 марта в 09:10 на телеканале "Глас" - проект "14+".

 Как нужно относиться к курению? Можно ли курить в общественных местах? Почему распространяется электронное курение? Итак, в новой программе проекта «Гражданская позиция» мы поговорим на такую неоднозначную тему, как курение.
Наш собеседник - исполнительный директор общественной организации «Жизнь» Лилия Олефир.
 

 Воспитание детей - это неисчерпаемая тема для разговоров. Мы хотим лучшего для своих детей. Но, как найти разумный компромисс среди многочисленных воспитательных рецептов и достичь лучших результатов, при этом, не навредив собственному ребенку? Как выстраивать «здоровые» отношения с ребенком? Как подготовить его к взрослой жизни? Говорим, думаем и анализируем в программе «Камо грядеши? Семейное воспитание», часть 1.

Наш гость - основатель Интернет-издания "Отцовский клуб" - Владистав Головин.

  В современном мире стало модно поститься. Большинство людей рассматривают пост как воздержание от определенной еды. В тоже время считают, что соблюдать все христианские предписания о посте невозможно. Итак, нужно ли поститься современному человеку, а если да, то каким образом? Об этом рассуждаем, говорим и анализируем в программе «Ка́мо гряде́ши?».

Наш гость - архиепископ Боярский Феодосий, викарий Киевской Митрополии.

 Войны XX-го века были не только самыми массовыми в истории, но и самыми жестокими. Впервые истреблению подверглись не только солдаты воюющих армий, но и жители прифронтовых зон. Первая мировая охватила территории 38 стран на всех континентах земли. В ней принимали участие полтора миллиарда человек. 22 миллиона из них погибли. Другим ее печальным итогом стали революции и гражданские войны, вспыхнувшие во многих странах. А в политические процессы были заложены тенденции, которые через 20 лет привели к вспышке еще более кровавой Второй Мировой.

О причинах и ходе исторические, политические и экономические факторы и последствия одной из двух самых кровавых войн в истории смотрите в фильме «Первая Мировая. Жизнь за бесценок», часть 5.

Ніколи так багато він не думав про Вітчизну, як вдалині від неї, і ніколи не був настільки пов'язаний із нею, як живучи в чужій країні. Ось чому із дванадцяти років, проведених за кордоном, близько восьми Микола Васильович Гоголь прожив саме в Італії. Власного дому він ніколи не мав: готелі, наймані квартири, проживання у друзів та знайомих. Навіть до рідного маєтку навідувався нечасто. Рим став для письменника, за його власним зізнанням, «другою домівкою», «вічною адресою», «притулком бентежної душі», яка заспокоювалася тільки під його святим покровом.

  С астролябией в одной руке и мушкетом в другой. На украинских землях француз, который служит польскому королю. Ученый? Солдат? В историю он войдет как автор первых карт в западноевропейской науке, посвященных специально Украине; как человек, впервые использовавший название «Украина» на карте земель «от Московии до Трансильвании».

Душа народа передана в его картинах точно и ярко. Каждая деталь, каждое движение, эмоция, изображенные на полотнах, заставляют задуматься. «Запорожцы...», «Бурлаки...» и другие шедевры художника стали достоянием мировой культуры. Какие мотивы были определяющими в работах Ильи Репина, и какое событие стало переломным в его жизни и творчестве? 

Цикл передач «Київський некрополь» продовжує досліджувати українські пракорені, відкривати правдиві і не завжди відомі сторінки біографії відомих особистостей і про те, де вони знайшли останній притулок. Фільм «Київський некрополь. Церковні погости» - це журналістська розвідка про найдавніші кладовища, започатковані за давнім християнським звичаєм, – побіля церков і монастирів. Від могили Аскольда до поховання знаних сучасників веде глядача сакральними місцями Києва автор і ведуча циклу Валентина Галка. І пропонує звернутися до славної, давньої і правдивої історії українського народу, в якій можна відшукати духовний стержень майбутньої держави.
 

Джерело поблизу селища Павлівка Луганської області відоме своїми цілющими властивостями ще з кінця XVIII століття. Сьогодні урочище, де знаходиться водоймище, – шановане в народі місце. З недавнього часу сюди приїжджають не лише для того, щоб спробувати джерельної води та помилуватися краєвидами, але й щоб помолитися у новозведеному храмі.

 Среди величественных гор Ливана раскинулась древняя православная обитель. Кругом сплошные камни, скудная растительность и холодный пронизывающий ветер…

Блаженніший Митрополит Володимир зустрівся з колективом Прес-служби Української Православної Церкви з нагоди виходу 100-го номера «Вісника Прес-служби УПЦ».

На минулому тижні вийшов ювілейний – сто п’ятдесятий – випуск нашої телепрограми з часу відновлення її виходу в ефір взимку 2007 року. Завдяки творчому колективу «Світу Православія» глядачі наприкінці кожного тижня можуть бути в курсі найсвіжіших подій з життя Православної Церкви в Україні та за її межами, дізнатися про знамениті або майже невідомі храми та монастирі, послухати пастирські настанови Предстоятеля Української Православної Церкви.

У серпні 2007 року серед пам’яток української культури обрали «сім чудес України». Софійський собор до цього переліку увійшов останньої миті, але урочисте оголошення результатів голосування відбулося саме на території Софії Київської. Пригадати історію храму нам сьогодні допомогли пані Надія Нікітенко – головний спеціаліст заповідника «Софія Київська» та фахівець з графіті В’ячеслав Корнієнко.

28 жовтня 1989 року Верховна Рада України ухвалила закон про статус української мови. Сьогодні виповнюється рівно 20 років, відколи мова Шевченка і Франка набула в Україні державного статусу. Тож, яке місце мова посідає в нашому житті? Гості студії академік Національної академії наук України Григорій Півторак та Олексій Михалюк, режисер телевізійного дубляжу. 

Сьогодні відзначаємо Пам’ять ІІІ-го Вселенського собору. Приводом для його скликання стали суперечки щодо особи Діви Марії. Несторіанці, котрих собор врешті визнав єретиками наполягали, що Матір Ісуса Христа потрібно називати Христородицею, тою, яка народила людську природу Бога – адже творіння не може народити творця.

Гості студії – викладач київської духовної академії ієромонах Сильвестр (Стойчев) і кандидат філософських наук Юрій Чорноморець обговорили причини єресі та навіщо потрібні догмати для простих прочан.

10 листопада виповнюється 300 років від дня кончини святителя Димитрія (Туптало), митрополита Ростовського. Його перу належить багатотомна праця Четьї-Мінеї. Збірка охоплює житія всіх відомих православних святих на кожен день церковного року. Осягнути знАчення цього твору і згадати найважливіші події з життя її автора нам сьогодні допоможуть Владислав Дятлов, історик, і Олена Каретник, режисер фільму про святителя Димитрія Ростовського.   

11 листопада 1917 року в Росії запровадили 8-годинний робочий день. Ціна за можливість працювати не більше 8-ми годин на добу коштувала життя великій кількості людей. Але і досі, згідно Кодексу, кожен громадянин України має право на роботу, з оплатою не нижче встановленого державою заробітного мінімуму, а також право на відпочинок з урахуванням 40-годинного робочого тижня. Яким має бути робочий день, чи співвідноситься він з рівнем життя у наш час і як знайти мотивацію для виконання роботи, на яку йде половина нашого життя в стані неспання? Про це ми поговорили з нашими гостями – юристом з трудового права Петром Бойком та психотерапевтом Віктором Савельєвим.

Вічне місто… Тут особливо шанується Благодатна Діва Марія. Піснеспів-молитва «Ave Maria…» зачаровував прочан, які приходили у Рим вклонитися апостольським гробницям. Численні священні зображення, що прикрашають монументальні будівлі Рима, слугували темою для багатьох митців. І про це дуже хотілося розповісти вам, нашим глядачам…